Про захист права власності нерухомого майна

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, визначені у главі 24 Цивільного кодексу України, зокрема із правочинів.

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна), -

якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації – з моменту прийняття його до експлуатації,

коли ж право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації – з моменту такої реєстрації.

У разі необхідності право власності на незавершене будівництво, за наявності визначених законом умов, може бути зареєстровано органом, який здійснює державну реєстрацію нерухомого майна (стаття 331 ЦК).

Суди при розгляді справ про визнання права власності на самочинне будівництво, перевіряють чи було питання оформлення права власності на самочинне будівництво предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність давали б підстави вважати про наявність спору про право.

Дозволи на будівництво видаються відповідними органами, тому суди не заміняють ці органи. Для визнання права власності на нерухомість в судовому порядку, позивачі повинні надавати до позовів рішення компетентних органів з питання узаконення будівництв.

Законом України від 17 лютого 2011 року «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що прийняття в експлуатацію зведених до 31 грудня 2009 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, здійснюється інспекціями державного архітектурно – будівельного контролю за результатами технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж таких об’єктів за наявності документа, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою, на якій вони розташовані.

З 01 січня 2013 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та інших законодавчих актів», якими передбачено, що договір що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення. З цього часу не передбачено державної реєстрації правочину, якщо в договорі не передбачено інше, а право на нерухоме майно та його обтяження, які підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації. Із зазначеної дати скасовується обов’язок здійснювати державну реєстрацію відповідного договору купівлі – продажу після його нотаріального посвідчення.

При виникненні спору між сторонами про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, вирішення такого можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним входом (квартиру) Виділ також може мати місце за наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовану квартиру. Для такого поділу основним є висновок судової будівельно-технічної експертизи.

ВИСНОВОК

Суд звертає увагу громадян на те, що звернення до суду є крайнім заходом захисту прав власності на нерухоме майно. Таким зверненням передують прийняті рішення відповідними органами з якими не погоджується сторона або якими порушено її право. За вказаного в сторони виникає право звернення до суду за захистом порушених прав.

Суддя Снігурівського
Районного суду
Н. І. Яворська

Районна газета «Вісті Снігурівщини» 58-59 від 1 серпня 2013 року.