Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
У народженні дитини беруть участь двоє: мама і тато. Вони удвох приймають рішення дати життя новій людині і таким чином беруть на себе зобов’язання виростити дитину, забезпечуючи її всім необхідним для цього. І, як би не склалися відносини між батьками надалі, зобов’язання у відношенні до дітей залишаються протягом всього життя. На жаль, часто після розірвання шлюбу біля «розбитого корита» залишаються діти, тому що втрачають не тільки любов і турботу одного з батьків, але і його матеріальне забезпечення. Розлучення батьків не звільняє їх від відповідальності за майбутнє і добробут дітей в період дорослішання, а також під час навчання в будь-яких навчальних закладах. На аліменти має право і жінка, якщо вона вагітна або народжена дитина не досягла віку трьох років. Після досягнення повноліття діти зобов’язані утримувати своїх непрацездатних батьків. Я хочу акцентувати увагу саме на сплаті аліментів на дітей, так як вони не можуть вирішити це питання самостійно.
Зазвичай утримання дітей забезпечується батьками добровільно, але іноді виникають ситуації, в яких потрібно примусово стягувати з батьків необхідну суму грошей. Подружжя може домовитися між собою про порядок сплати аліментів в усній або письмовій формі. Це можливо між людьми, які усвідомлюють свою відповідальність перед дітьми та одне одним навіть після розлучення. Згідно Сімейного Кодексу України батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначається розмір та строки виплати. Договір укладається в письмовій формі і нотаріально посвідчується. Умови договору не можуть порушувати права дитини.
Найбільш поширений спосіб стягнення аліментів – це рішення суду. Аліменти можна стягувати не тільки після розлучення, але і в період шлюбу, якщо один з подружжя ухиляється від витрат на утримання членів сім’ї або проживає окремо.
Для звернення до суду для стягнення аліментів на дитину необхідно скласти позовну заяву, яка повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; ім'я позивача і відповідача, їх місце проживання, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; перелік документів, що додаються до заяви. Позовна заява підписується позивачем із зазначенням дати її подання. До заяви додаються такі документи: ксерокопія паспорта заявника з відміткою про реєстрацію; копія свідоцтва про народження дитини (дітей), копія свідоцтва про розірвання (або укладення) шлюбу; довідка про склад сім’ї (для підтвердження факту спільного проживання дитини з позивачем). Всі документи подаються в двох екземплярах. Якщо Вам відомо місцезнаходження та місце роботи відповідача, можна заздалегідь зробити запит про розмір його заробітної плати та отриману довідку прикласти до заяви.
Відповідно до Сімейного кодексу розміри аліментів на утримання дітей визначаються або в частковому відношенні до доходів, або у твердій грошовій сумі. Найчастіше застосовується частковий принцип, тому що суд не має можливості врахувати всі доходи, з яких можуть проводитися аліментні виплати. На розмір часток також впливає сімейне і матеріальне становище відповідача. У будь-якому разі розміри аліментів визначаються судом, виходячи з обставин кожної конкретної справи, але мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Зазвичай аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову, але можуть бути стягнені і за минулий час, якщо позивач надасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв’язку з ухиленням останнього від їх сплати. В такому випадку суд може присудити аліменти за минулий час, але не більше як за три роки.
Помічник судді
Діденко О.О.
районна газета «Вісті Снігурівщини» 86-87 від 07 листопада 2013 року