Новий Закон України «Про державну службу»

17 листопада 2011 року Верховна Рада України у другому читанні прийняла Закон України «Про державну службу». За відповідне рішення проголосували 247 народних депутатів. Цей закон розроблено в рамках проведення адміністративної реформи, одним з напрямів якої є підвищення якості державного управління. Закон не поширюється на Президента України, членів Уряду, перших заступників і заступників міністрів, народних депутатів, депутатів Верховної Ради АРК, суддів, працівників прокуратури, які мають класні чини, працівників держпідприємств і військовослужбовців.

Дія норм законодавства про працю суттєво обмежена й поширюється на державних службовців лише у частині відносин, не врегульованих цим законом.

Закон визначає основи державної служби, умови вступу на державну службу, порядок її проходження та припинення, правовий статус державних службовців, засади їх соціального і правового захисту.

Новий закон несе такі основні новели.

Змінено класифікацію посад держслужби. Зокрема, замість передбачених чинним законом семи категорій посад держслужбовців новою редакцією посади держслужби в залежності від характеру та обсягу посадових повноважень поділяються на п'ять груп, кожна з яких ділиться на чотири підгрупи у залежності від рівня органу та меж  розповсюдження його повноважень. При цьому, замість діючих 13 рангів вводиться дев'ять рангів держслужбовця.

Введено конкретні вимоги до рівня професійної компетентності (освіта, стаж керівної роботи тощо) для зайняття кожної підгрупи посад, крім підгрупи І-1.

Внесено зміни до порядку вступу на державну службу та просування по службі.

Наразі, вступити на державну службу крім посад І групи можна буде лише за конкурсом. Вилучені такі шляхи просування по службі без проведення конкурсу, як призначення за результатами стажування та з кадрового резерву. Державний службовець може бути переведений за його письмовою згодою на іншу вакантну посаду державної служби тієї самої підгрупи посад державної служби, у тому числі в іншому населеному пункті, за умови відповідності рівня професійної компетентності на підставі рішення керівників органів , де він працює та куди переводиться.

З метою просування по службі державний службовець може бути переведений за рішенням керівника на вищу вакантну посаду державної служби тієї самої або попередньої за числовим визначенням групи посад державної служби у тому самому державному органі за його письмовою заявою. Таке переведення здійснюється лише за умови, якщо його було призначено на посаду державної служби, яку він займає, за результатами конкурсу.

Відповідно до закону право на держслужбу з урахуванням вимог щодо рівня професійної компетентності, напряму підготовки та обмежень, встановлених законом, мають громадяни України, яким виповнилося 18 років і які вільно володіють державною мовою.

Також не допускається призначення осіб на посади державної служби, на яких вони будуть безпосередньо підпорядковуватися близьким родичам.

В Законі визначені вимоги до політичної неупередженості державного службовців. Вони не мають права організовувати страйки і брати в них участь, при цьому повинні неупереджено виконувати свої обов'язки незалежно від партійної приналежності та особистих політичних переконань.

Закон зобов'язує осіб, які вступають на держслужбу, вийти зі складу органу управління чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку, а також припинити іншу оплачувану або підприємницьку діяльність.

Окремою статтею виписано порядок формування стажу державної служби, який дає право на встановлення державному службовцю надбавки за вислугу років у відсотках до мінімального посадового окладу держслужбовця (підгрупа V-4), надання додаткової оплачуваної відпустки, починаючи зі стажу 5 років, призначення пенсії, надання вихідної допомоги та виплати одноразової грошової допомоги.

Щодо матеріального забезпечення державних службовців, то відповідно до закону схема посадових окладів щорічно визначається Кабінетом Міністрів України, при цьому мінімальний розмір посадового окладу чиновника не повинен бути меншим, ніж 2 розміри мінімальної зарплати, яка діє в країні. Самий більший посадовий оклад (підгрупа І-1) не боже перевищувати 10 розмірів самого малого посадового окладу (підгрупа V-4).

Відповідно до закону пенсія держслужбовцям призначається у розмірі 80% від їхньої зарплати, у яку включені всі види оплати праці, з якої беруться внески. Максимальна пенсія держслужбовців не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.

Отже, як бачимо, мета нового Закону – це авторитет державної служби, а не ототожнення з поняттям «хабар». Держава передбачила економічну захищеність державного службовця, тож чиновнику будь-якого рангу залишається бути взірцем та професіоналом у сфері своєї діяльності.

Маю велику надію, що державна служба у недалекому майбутньому буде більш престижною, ніж сьогодні, а збільшення заробітної плати державних службовців не відбудеться за рахунок скорочення їх кількості.

Закон має набути чинності з 1 січня 2014 року.

Заступник керівника апарату
Снігурівського районного суду
Миколаївської області
К. О. Риженко

районна газета «Вісті Снігурівщини» 98-99 від 19 грудня 2013 року