Роз'яснення щодо внесення змін до статті 173-2 КУпАП

      Однією з основних проблем сьогодення, що не втрачає свою актуальність в українському суспільстві є насильство в сім’ї. Здійснення заходів з попередження насильства в сім’ї, протидії та запобіганню будь-яким його проявам мають відповідну підтримку на державному рівні. З метою припинення поширення цього негативного явища та захисту людей котрі потерпають від насильства в сім’ї, нормами адміністративного та кримінального законодавства передбачено основні засади відповідальності за вчинення даних протиправних дій.

          Відповідно до ст. 1 Закону України «Про попередження насильства в сім’ї» насильством у сім’ї є будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім’ї по відношенню до іншого члена сім’ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім’ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров’ю.

       Згідно із ст. 15 Закону України «Про попередження насильства в сім’ї» члени сім’ї, які вчинили насильство в сім’ї, несуть кримінальну, адміністративну чи цивільно-правову відповідальність відповідно до закону.

      5 березня 2015 року вступив в силу Закон України № 187-VIII «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо врегулювання питання відповідальності за вчинення насильства в сім’ї» від 12.02.2015 року. Ним було внесено зміни до ст. 173-2 КУпАП, та виключено покарання у вигляді штрафу та виправних робіт і залишено у цій санкції лише громадські роботи та адміністративний арешт, що на думку авторів закону призведе до підвищення ефективності впливу притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення насильства в сім’ї, невиконання захисного припису або непроходження корекційної програми. Крім того, автори закону переконанні, що застосування штрафів, як і стягнення у вигляді виправних робіт з відрахуванням 20% заробітку в доход держави, не є ефективними, тому що в переважній більшості вони впливають не на порушника, а на його сім’ю в цілому або ж на саму особу, яка потерпіла від насильства, в тих випадках, коли правопорушник ніде не працює.

       Текст статті 173-2 КУпАП у новій редакції має такий вигляд: Вчинення насильства в сім’ї, тобто вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, непроходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї, - тягнуть за собою громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин або адміністративний арешт на строк до семи діб. Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, - тягнуть за собою громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.