Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору

        01 вересня 2015 року набирає чинності Закон  України « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» № 484-19, прийнятий Верховною Радою України  22 травня 2015 року.

Метою прийняття закону є запровадження єдиного підходу до визначення ставок судового збору, встановлення обґрунтованих ставок судового збору.

Законом внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, зокрема до статей 49 та 55 щодо заміни законодавчої термінології (заміни слів "мито" на слова "судовий збір" та слова "карбованцях" на слово "гривнях"), до статті 80 Цивільного процесуального кодексу України щодо запровадження відсилочної норми частини третьої до відповідного закону; до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАСУ)  щодо уточнення розподілу судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань суб'єктів владних повноважень.

Документом також внесено зміни до Закону "Про судовий збір"  у частині уточнення переліку процесуальних документів, за подання яких до суду не справляється судовий збір, а також у частині визначення розміру ставок судового збору, уточнення порядку сплати та повернення сплаченого судового збору.

У законі шляхом внесення змін до процесуальних законів,  КАСУ, та  Закону України «Про судовий збір» пропонується:

- зменшити кількість категорій судових справ, при розгляді яких судовий збір не сплачується;

         -  зменшити кількість платників, що звільняються від сплати судового збору;

- відмінити пільги стосовно сплати судового збору суб'єктами владних повноважень у разі коли судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень;

- відмінити право часткової сплати судового збору під час подання адміністративного позову майнового характеру;

- відмінити верхню межу розміру ставок судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру;

- запровадити диференційовані ставки судового збору за категоріями платників (фізичні особи, юридичні особи) з перенесенням більшого навантаження на юридичних осіб.